«Гуманіст» Путін, натяки на зміну влади у Києві, та рахунок на 70 млрд євро для Європи». Україна у фокусі світових ЗМІ

Дипломатія «усмішок і ракет»…

На тлі тривалих ударів балістичними ракетами по житлових кварталах та енергосистемі Києва спецпосланець президента США Стів Віткофф провів багатогодинні переговори з Володимиром Путіним у Санкт-Петербурзі. Західні видання описують цей тиждень як момент максимального дисонансу: поки Вашингтон заявляє про близькість угоди та відновлення тристоронніх переговорів у листопаді, Росія відповідає на дипломатичні жести новими нічними обстрілами української столиці

BBC пише, «…столиця України зазнала нової ракетної атаки через кілька годин після того, як Росія заявила про свою «в принципі готовність» відновити мирні переговори, а президент США сказав, що світ «як ніколи близько» підійшов до припинення війни».

Напередодні візиту Стіва Віткоффа до Санкт-Петербурга президент України Володимир Зеленський провів переговори зі спецпосланцем президента США, у компанії прем’єр-міністра Норвегії Йонаса Гара Стьоре, президента Фінляндії Александра Стубба, представників Франції, Німеччини, Великої Британії, Польщі, Євросоюзу та НАТО. Про це пише Financial Times.

За даними FT, дискусії зосереджені на двох паралельних напрямах: «Перший напрям - довгострокове майбутнє України — гарантії безпеки, глибша інтеграція з Європою та повоєнний економічний план для відновлення й залучення інвестицій. Другий напрям передбачає підготовку основи для сталого миру з Росією, зокрема обговорення нової архітектури європейської безпеки та можливостей повоєнної економічної співпраці з Москвою».

На думку Washington Post, ключовим тестом для нового переговорного процесу мав стати візит спецпредставника президента США Стіва Віткоффа до Санкт-Петербурга.

«Саме Віткофф мав представити Путіну пропозиції, розроблені після переговорів з Україною та європейцями в Осло. Серед можливих тем - лінія припинення вогню, механізми контролю за перемир’ям і майбутній статус окупованих територій», - зазначає WP.

Al Jazeera зосередила увагу на підсумках поїздки Стіва Віткоффа до Санкт-Петербурга.

На думку видання, «…головним підсумком його зустрічі з Володимиром Путіним стала принципова згода Москви «відновити в середині листопада тристоронні переговори у форматі США — Росія — Україна, які були заморожені у лютому».

Також Al Jazeera зазначає особливий тон Віткоффа щодо Путіна: «Ви так багато говорите про те, що мій президент, президент Трамп, — гуманіст, — сказав Віткофф Путіну під час зустрічі в середу. — Ви теж гуманіст, сер, і я це вітаю. Я вас високо ціную».

Ця похвала на адресу російського президента викликала негативну реакцію з боку американських законодавців і правозахисників, які представляють обидві партії та вказали на звинувачення в серйозних порушеннях прав людини за правління Путіна. «Що за чортівня, Стіве?» — здивовано відповів у соцмережах сенатор США Том Тілліс, написавши, що Віткоффу варто подивитися визначення слова «гуманіст». «Яка ж це ганебна й обурлива заява, — сказав він. — Вам слід повернутися в Україну і запитати родини дітей, яких Путін викрав і вбив, чи згодні вони з тим, що ваш друг Путін — «гуманіст».

Підсумок переговорам підбив президент США Дональд Трамп на зустрічі з журналістами. Він заявив, що Сполучені Штати зараз ведуть з Москвою переговори, метою яких є припинення війни. «Ми ведемо переговори з Росією, щоб зупинити війну з Україною», — сказав президент США. В іншій частині відповіді він зазначив, що не хоче робити кроків, здатних порушити переговорний процес у момент, коли, за його словами, сторони «наближаються до врегулювання війни». Трамп не уточнив, наскільки близькі позиції України та Росії і які саме питання залишаються невирішеними. Він також не назвав можливих термінів досягнення домовленостей.

У матеріалі The Atlantic найближчі вісім тижнів називають одним із найважливіших періодів для України від початку повномасштабної війни, оскільки на цей час припадають одразу три великі політичні події. Йдеться про вибори до Конгресу США, можливу зустріч Дональда Трампа, Володимира Путіна та Сі Цзіньпіна в Китаї, а також саміт G20 у грудні.

Видання зазначає, що «усі три події відбуватимуться на тлі нової хвилі російських атак на українську енергетику та дедалі складніших відносин між Києвом і Вашингтоном».

Першою ключовою подією The Atlantic називає проміжні вибори до Конгресу США, які мають відбутися вже за кілька тижнів.

«У Києві, за даними видання, побоюються не лише результату голосування, а й періоду після нього. Якщо демократи отримають контроль над однією чи обома палатами Конгресу, до початку роботи нового складу парламенту в січні Дональд Трамп ще кілька тижнів матиме повний політичний контроль разом із республіканською більшістю», - пише The Atlantic.

Наступною важливою точкою може стати саміт АТЕС у китайському Шеньчжені в середині листопада.

За даними The Atlantic, «…Путін запропонував провести там тристоронню зустріч із Трампом і головою КНР Сі Цзіньпіном. Однією з тем переговорів може стати війна в Україні, при цьому українського представника за столом переговорів у такому форматі не передбачається». У Києві, пише The Atlantic, «побоюються, що великі держави можуть спробувати обговорювати майбутнє України без її безпосередньої участі».

Один український співрозмовник видання порівняв такі побоювання з можливою «новою Ялтинською конференцією», на якій великі держави домовлятимуться про сфери впливу.

Третьою ключовою подією The Atlantic називає саміт G20, який має відбутися в середині грудня у Флориді.

За даними видання, «…Трамп хотів би використати цей саміт для особистої зустрічі Зеленського й Путіна та спробувати досягти домовленості про завершення війни. Автори зазначають, що у Вашингтоні розглядають грудень як можливий термін для досягнення угоди».

The Atlantic пише, що «…Зеленський уже заявляв про готовність зустрітися з Путіним заради завершення війни. Водночас позиції сторін щодо умов завершення війни залишаються далекими одна від одної. Український президент неодноразово відкидав вимоги про юридичну відмову України від окупованих територій, тоді як Москва продовжує висувати територіальні та політичні умови для врегулювання».

«Усі ці політичні події відбуватимуться на тлі початку зими», - пише The Atlantic і наголошує, що «…Росія накопичила значну кількість ракет і безпілотників, і намагатиметься посилити удари по українській електроенергетиці та системах теплопостачання».

Саме тому, за оцінкою видання, для Києва вирішальними можуть стати не лише ситуація на полі бою, а й політичний календар у Вашингтоні, Пекіні та на майбутньому саміті G20.

«Вашингтонський глухий кут: словесна війна Трампа і Зеленського переросла в небезпечне піке»

Уже два тижні Дональд Трамп і Володимир Зеленський перебувають у політичному «клінчі», обмінюючись «люб’язностями» на адресу один одного. Відносини між Вашингтоном і Києвом увійшли у фазу найбільшого геополітичного піке з часів торішньої суперечки лідерів в Овальному кабінеті.

«Криза у відносинах між США та Україною стала найсерйознішою з часів торішнього скандалу в Овальному кабінеті й продовжує загострюватися», - зазначає CNN.

«У Вашингтоні та Європі посилюються побоювання, що Трамп переслідує не лише власні політичні інтереси, а й робить кроки, які фактично допомагають Путіну», - зазначає видання.

Газета The New York Times зосередилася на причинах і наслідках конфлікту для України та США. Видання зазначає: «…президент Трамп давно не приховує своєї зневаги до Володимира Зеленського та своєї симпатії до Володимира Путіна. Але пану Зеленському завжди вдавалося зберігати певну підтримку Америки в протистоянні з Росією, підтримуючи безрезультатні мирні переговори під керівництвом США та щедро вихваляючи пана Трампа за його «сильне лідерство».

NYT наголошує: «…напередодні проміжних виборів, які розглядаються як референдум щодо президентства пана Трампа, їхні відносини, схоже, близькі до розриву». «Розрив становить небезпеку для адміністрації Трампа, але, що ще важливіше, для України, чиї збройні сили досі отримують життєво важливу оперативну допомогу від Сполучених Штатів», - вважає газета.

NYT подає стислу хронологію конфлікту: «Пан Трамп звинуватив війну, розв’язану Росією проти України, у зростанні цін на дизельне пальне, хоча справжньою причиною експерти в галузі енергетики називають війну, яку сам Трамп розв’язав проти Ірану. Він тимчасово скасував санкції США щодо продажу російського дизельного пального. Він в односторонньому порядку оголосив «енергетичне перемир’я» у війні, яке лише допомогло Росії і зашкодило Україні. До середини тижня українські військові повідомили про раптові незрозумілі обмеження на використання Starshield , військової версії супутникової інтернет-системи Starlink. Після початкового мовчання явно розгніваний пан Зеленський заявив, що почувається зрадженим, оскільки пан Трамп відкрито став на бік російського лідера, який убиває десятки мирних жителів України. Ігноруючи заяву пана Трампа про припинення вогню, пан Зеленський заявив, що Україна відновить атаки на російські нафтопереробні заводи. На запитання журналіста Пірса Моргана, чи вважає він, що Україна «втрачає» Сполучені Штати, пан Зеленський просто відповів: «Так». Потім в інтерв’ю телеканалу Newsmax пан Трамп заявив: «Зеленський — не дуже добрий партнер для нас у переговорах. Він не хоче домовлятися. Він каже, що хоче домовитися, але це не так. Ні, я не великий шанувальник Зеленського». 16 жовтня в Брюсселі Зеленський, схоже, пішов ще далі. Коли його запитали, чи не роблять його цапом-відбувайлом за проблеми пана Трампа, Зеленський, колишній комік із чудовим почуттям гумору, ледь усміхнувся і довго мовчав. Усі засміялися. Потім він нахилився до мікрофона і сказав: «Ось моя відповідь».

«Чим закінчиться ця словесна війна, зазначає видання, ніхто не знає. Але, на думку аналітиків, якщо вона триватиме, це допоможе Росії та зашкодить адміністрації Трампа, Україні та європейським союзникам Києва», - пише NYT.

Про ризики для України через конфлікт Трампа і Зеленського написало агентство Reuters: «…одним із найбільших ризиків для Києва є можливе скорочення американської розвідувальної допомоги. Без цих даних Україні буде складніше виявляти й відбивати російські ракетні та дронові атаки, особливо на енергетичну інфраструктуру напередодні зими. Трамп заявив, що США продовжують обмінюватися розвідувальними даними з Україною. Водночас Зеленський розповів Національному громадському радіо США, що американські посадовці попереджали про можливе скорочення обсягу інформації для українських військових або повне припинення її передачі. Додаткову тривогу викликали перебої в роботі системи Starshield – військової версії супутникового зв’язку Starlink, що надається компанією SpaceX.  Цей випадок продемонстрував, наскільки Україна залежить від американських технологій і рішень адміністрації Трампа».

Видання The Washington Post зазначає, що «…Кремль розцінює останній поворот подій у відносинах адміністрації Трампа з президентом України Володимиром Зеленським як велику перемогу і, у поєднанні з політичними потрясіннями в Європі, як ознаку того, що підтримка України з боку Заходу нарешті руйнується».

Washington Post звертає увагу, що «…за десять днів після телефонної розмови Дональда Трампа з Володимиром Путіним 9 жовтня адміністрація США ухвалила одразу кілька рішень, вигідних Москві. Трамп оголосив про тимчасове послаблення санкцій для постачання російського дизельного пального на світовий ринок, призупинив запровадження широких нових санкцій проти Росії та посилив політичний тиск на Зеленського. Водночас Україна повідомила про проблеми з доступом до супутникових систем Starlink і Starshield, а також про затримки постачання ракет-перехоплювачів Patriot. А 19 жовтня Трамп знову публічно атакував українського президента, заявивши, що «настав час, щоб хтось інший вів переговори від імені України».

Washington Post пише, що «…одним із головних чинників нинішньої політики Трампа можуть бути проміжні вибори до Конгресу. Ціни на дизельне пальне в США продовжують зростати. За даними видання, наприкінці минулого тижня середня ціна сягнула $6,33 за галон. Колишній помічник держсекретаря США Деніел Фрід припустив, що Трамп просто шукає аргумент для виборчої кампанії. «Найбільш просте пояснення полягає в тому, що Трампу потрібна теза для проміжних виборів: мовляв, він уклав угоду, яка дасть змогу знизити ціни на дизель», — сказав Фрід. На його думку, Трамп дедалі сильніше тисне на Зеленського, оскільки українські удари по російських НПЗ заважають його спробам демонструвати виборцям зниження цін на пальне».

«Удар по легітимності: Трамп натякає на зміну влади в Києві»

Ще одним важливим фактом, який свідчитьщим про зростання напруженості між Дональдом Трампом і Володимиром Зеленським, стали заклики президента США до свого українського колеги піти у відставку. В українському президентові Дональд Трамп побачив головну перешкоду до миру.

«Знаєте, що я пропоную? Я пропоную українцям знайти нового лідера, який може укласти угоду, оскільки Зеленський міг б укласти безліч угод, але з якоїсь причини він ніколи цього не робив. Думаю, Україні час обрати нового президента», - цитує Трампа Associated Press.

В інтерв’ю Piers Morgan Uncensored на пряме запитання, чи планує він піти у відставку, Зеленський відповів заперечно: «Ні, звісно. Це моя відповідальність», — сказав він. Зеленський також відповів на заклики провести президентські вибори. За його словами, у нинішніх умовах це неможливо з міркувань безпеки. Зеленський звернув увагу на постійні російські ракетні та дронові атаки, а також на те, що сотні тисяч українських військових перебувають на фронті. «Ми не можемо обирати президента без солдатів. Вони віддають і віддавали свої життя. Вони першими мають право голосувати», — заявив Зеленський.

Колумніст Bloomberg Марк Чемпіон у своїй колонці ставить запитання: «…невже колишній комік, який править Києвом, став головною перешкодою на шляху до миру, як стверджують і Кремль, і тепер Дональд Трамп? Зрештою, це не єдина проблема, з якою стикається український лідер. Він також перебуває в дипломатичному конфлікті з Південною Кореєю та в конфронтації з власними антикорупційними органами, які розслідують діяльність деяких його найближчих соратників. Справді, якби не війна, Зеленський, імовірно, давно б уже пішов у відставку, програвши вибори. І все ж правильна відповідь на слова Трампа про те, що українцям треба обрати нового лідера, готового укласти угоду з Кремлем, звучить так: «Ви жартуєте?». В ієрархії політиків, відповідальних за продовження російського вторгнення в Україну, Зеленський посідає лише третє місце, після президента Росії Володимира Путіна і самого Трампа».

На думку Чемпіона, «…погрози Трампа не матимуть ефекту, бо немає жодного потенційного українського лідера, здатного обійняти виборну посаду й прийняти умови Росії, які Білий дім намагається нав’язати Києву. Проведення змістовних виборів також неможливе. Пропозиція Кремля припинити вогонь у день голосування лише показує, наскільки мало російські лідери дбають про забезпечення справжнього демократичного вибору. На жаль, те саме можна сказати і про Трампа».

«План порятунку на 70 мільярдів: Європу просить скинутися на план «Б» без США»

Цього тижня відносини Володимира Зеленського з європейськими лідерами вийшли на новий рівень прагматичного драматизму: на тлі різкого охолодження відносин із Дональдом Трампом через його сепаратну «дизельну угоду» з Росією Київ офіційно переорієнтовує свій головний дипломатичний вектор на Брюссель. Виступаючи на саміті ЄС і даючи інтерв’ю провідним європейським медіа, український президент прямо попросив у Європи додаткові €70 мільярдів на зміцнення стійкості та ППО перед важкою зимою. Західні медіа зазначають, що Європа солідарна, але перебуває в легкій паніці від масштабу фінансових завдань і перспективи залишитися з Росією віч-на-віч.

Напередодні візиту Володимира Зеленського до Брюсселя газета The Financial Times написала, що «…лідери ЄС мають намір закликати Володимира Зеленського пом’якшити тон публічної критики на адресу Дональда Трампа на тлі побоювань, що дедалі різкіші висловлювання українського президента можуть ще більше погіршити й без того напружені відносини між Вашингтоном і Києвом». Видання повідомило, що «… за словами офіційних осіб, у п’ятницю вранці багато хто планує зайняти дещо критичнішу позицію щодо Зеленського, водночас і далі висловлюючи йому підтримку — з огляду на крихкість трансатлантичних відносин і безперервні атаки Росії на Україну».

«На саміті країн Євроради в Брюсселі на Зеленського чекали обійми та поцілунки», - пише Sky News. Телеканал зазначає, що «…на тлі нестабільних відносин Володимира Зеленського з Вашингтоном його візит на саміт лідерів ЄС виглядає як терапевтичний захід, що піднімає настрій». Президента України особисто супроводили до будівлі, де проходив саміт, голова Євроради Кошта та голова Єврокомісії фон дер Ляєн. Коли він увійшов до конференц-залу, його зустріли оплесками і в істинно європейському стилі обсипали обіймами та повітряними поцілунками. Винятком став прем’єр-міністр Словаччини Роберт Фіцо, якого не обійняли на тлі його відновлення військово-політичної співпраці з Москвою».

Politico зазначає, що Зеленський у Брюсселі отримав від європейських партнерів переважно слова підтримки, але не конкретні фінансові гарантії.

У своєму виступі президент Володимир Зеленський пригрозив Європейському союзу ще 20 мільйонами біженців з України. «Що станеться, якщо ми впадемо? Я не знаю точно, скільки людей приїде, можливо, 20 мільйонів українців опиняться в Європі. Бо нас змусять покинути нашу країну. Саме тому ми просимо вас допомогти захистити Україну» - запитав Зеленський.

«Під час пресконференції український президент закликав європейських лідерів терміново визначитися з фінансуванням України на наступний рік. За його словами, без необхідної підтримки Європа може зіткнутися з безпрецедентною міграційною кризою, коли до країн ЄС можуть вирушити 20 мільйонів українців. У наступному році війна коштуватиме €155 млрд. І нам потрібно від вас щонайменше €70 млрд додатково — на оборону, озброєння та нашу стійкість. Це реалістична сума. І я прошу вас знайти цю підтримку. Вона допоможе нам стримати Росію», — цитує Зеленського Politico.

Однак, за словами двох дипломатів, з якими спілкувалося Politico, «європейські столиці поки лише продовжують вивчати можливі джерела фінансування, зокрема надання Україні нового кредиту».

Також зазначає Politico, «…у зв’язку з дефіцитом фінансування України низка лідерів наполягала на необхідності додаткової фінансової допомоги, зокрема, можливо, шляхом мобілізації близько 300 мільярдів євро заморожених російських активів. Однак саміт завершився без будь-якого розуміння того, звідки візьмуться гроші, при цьому прем’єр-міністр Швеції заявив, що «нічого не змінилося» в питанні заморожених російських активів після того, як Бельгія відхилила плани щодо їх використання під час саміту в грудні минулого року».

За даними видання, «…Словаччина відмовилася брати участь у фінансуванні нового кредиту Євросоюзу Україні на 70 млрд євро на 2027 рік. Аналогічну позицію зайняла Угорщина».

Видання The Guardian невтішно зауважує, що «…послаблення підтримки з боку США, наближення європейських виборів і зростання фінансової напруги на континенті можуть розколоти дорогоцінну коаліцію, яка тримала Україну на плаву».

За заявами про незмінну підтримку Європи ховається складніша і менш обнадійлива ситуація для України, яка наближається до п’ятої зими від початку повномасштабного вторгнення Росії.

По-перше, пише видання, «…Європа не в змозі замінити військову перевагу США в таких галузях, як розвідка. Це було жорстко продемонстровано порушенням роботи технологій SpaceX, які Україна використовує в операціях. Україна також залежить від американських перехоплювачів Patriot». Але, мабуть, найважливіше, зазначає The Guardian, «…підтримка України може досягати своїх меж, оскільки Європа вступає в суперцикл виборів, на яких, як очікується, ультраправі доб’ються успіху. Попереду національні вибори в Іспанії, Франції, Польщі та Італії — чотирьох із п’яти найбільших за чисельністю населення країн — членів ЄС».

Найбільший ризик для України полягає не в поглядах Трампа, а в потенційній фрагментації європейської підтримки, вважає Муджтаба Рахман з Eurasia Group. «…Існує ризик, що 2027 рік стане роком, коли політична, електоральна та економічна реальність наздоженуть Європу й завадять їй продовжити підтримку України», — каже він. І вибори у Франції можуть виявитися найважливішими. Можлива перемога Марін Ле Пен може змінити баланс, особливо якщо антиукраїнські партії досягнуть успіхів в Іспанії, Польщі та Італії. «Ле Пен — це найбільший чинник, здатний змінити ситуацію, бо вона дасть змогу багатьом іншим країнам сказати: «Досить, ми більше не можемо продовжувати фінансування», — каже Рахман і наголошує, що якщо «…внаслідок цих виборів у Європі відбудуться масштабні зміни, які вплинуть на функціонування самого ЄС, то Україна може стати супутньою жертвою».

«Вишенькою на торті» стало рішення Євросоюзу закликати Велику Британію, Канаду та інших партнерів збільшити фінансову допомогу Україні, щоб покрити дефіцит фінансування в розмірі 70 млрд євро у 2027 році. Про це пише Politico, посилаючись на свої джерела в Європейській комісії: «…в умовах зростання фінансових потреб Києва та невизначеності щодо підтримки США Брюссель визнав доречним звернутися по гроші до союзників, які не входять до Євросоюзу».

Видання зазначило, що хоча «…заклики допомогти Україні лунають не вперше, однак зараз ситуація сильно змінилася. Зокрема, Росія посилила наступ, конфлікт на Близькому Сході веде до зростання витрат, а позиція США стала значно сприятливішою для Кремля. У результаті основний тягар підтримання життєздатності України лягає на плечі Європи та інших союзників».

У Брюсселі зазначили, що «…для обговорення цього питання ЄС планує використати саміти з Канадою (29−30 жовтня) та Великою Британією (20 листопада). За словами європейських посадовців і дипломатів, офіційно пов’язувати військову чи фінансову підтримку України з переговорами про економічну співпрацю та оборону не планується, однак питання допомоги Києву впливатиме на атмосферу цих зустрічей».